Субота-Акафіста1В суботу, на п’ятому тижні Великого посту свята Церква урочисто виголошує молебний спів акафісту, або подячної похвали Пресвятої Богородиці.

Це свято встановлене в IX столітті за неодноразове позбавлення Константинополя поміччю і заступництво Пресвятої Богородиці від нашестя ворогів. За імператора Іраклія, коли Патріарх Сергій, носячи на руках своїх ікону Пресвятої Богородиці по міських стінах, благав Господа про захист від перських і скіфських військ, що облягали Константинополь, тоді народ шукав захисту в храмах Божих, день і ніч благаючи Старанну Заступницю врятувати своє місто.

Імператор Костянтин Великий, засновник Константинополя, присвятив місто Божої Матері і почитав Пресвяту Діву покровителькою своєю і своєї нової столиці. Багато храмів на честь Божої Матері було споруджено в Константинополі. У Влахернському храмі зберігалася Її ікона, написана святим євангелістом Лукою. У ніч, коли з’єднані сили агарян і персів з моря і з суші рушили на місто, раптово повстала страшна буря, яка розсіяла і потопила кораблі нападників. Решта ворогів з соромом втікли. Тоді у всю цю ніч вдячний народ, що перебував у Влахернському храмі, виголосив Захисниці граду переможну, всенічну і несідальну пісню: «Непереможній Воєводі – переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице!».

І з того часу, в спогад такого великого чуда Православна Церква постановила свято Похвали Пресвятої Богородиці.

Спочатку свято акафісту відбувалося в Константинополі в тому Влахернському храмі, де зберігалися чудотворна ікона Божої Матері і священні предмети земного Її життя – риза і пояс Її. Але пізніше свято було внесено в Типікон (устави) монастирів святого Сави Студійського і потім в церковні богослужбові книги, і з того часу стало загальним для всієї Східної Церкви.

Акафіст написаний в VII столітті. На думку багатьох, його автор – диякон великої Константинопольської Церкви Георгій Пісідійський. Згодом Йосиф Студит написав канон у суботу акафісту, а деякі інші особи додали до нього подячні молитви в спогад того ж всесильного воєводства Божої Матері. Українська Православна Церква, як і інші Помісні Православні Церкви світу, здійснює це торжество для утвердження тих, що каються у надії на Заступницю Небесну, яка, позбавляючи вірних від ворогів видимих, тим більше готова нам допомогти в боротьбі з ворогами невидимими.

Акафіст читається і в інші дні, але в суботу п’ятої седмиці Великого посту він входить до складу богослужіння і співається на утрені (зазвичай, напередодні, в п’ятницю увечері) не весь відразу, але роздільно. Духовенство чотири рази урочисто виходить на середину храму під спів кондаку «Непереможній Воєводі» і співає торжественні не сідальні похвали Цариці Небесній. Таким чином, відбувається Похвала Пресвятої Богородиці, Невтомної Захисниці роду християнського, без якої немислимим є повноцінне життя Святої Церкви Православної. «О, Всехвальна Мати, що народила всіх святих, Найсвятіше Слово…від усякої напасті визволи нас», – із вдячністю взивають вірні до Матері Божої.