Ваше Високопреосвященство!


фотий и литургияПротягом тривалого часу я не звертав уваги на Ваші заяви та дії. Не хотілось загострювати і так непросту міжконфесійну ситуацію у Запорізькій області. Хоча у Ваших промовах стосовно Київського Патріархату звучало багато чого, що компетентні органи могли б розцінити як свідоме розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Але остання Ваша заява на ім’я заступника голови облдержадміністрації Гугніна Є.А. і до голови Олександрівської райдержадміністрації у м. Запоріжжі Мостового В.О., яка була розповсюджена через інтернет-ресурси Запорізької єпархії УПЦ, переповнила чашу терпіння. І, від імені духовенства та віруючих Запорізької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, звертаюсь особисто до Вас – досить нести розбрат.

У своєму зверненні Ви, Владико, закидаєте керівництву області і Олександрівського району образу почуттів віруючих, ігнорування УПЦ. А також звинувачуєте владу в упередженому ставленні до своєї конфесії і прозоро натякаєте про невідповідність даних чиновників займаним посадам. Зокрема, Ви говорите «люди були здивовані тим, що 11 квітня на мітингу-реквіємі, приуроченому до Міжнародного Дня пам’яті в’язнів нацистських концтаборів, у сквері, біля залізничної станції “Запоріжжя-2″, не були запрошені священики Запорізької єпархії Української Православної Церкви».

Дуже прикро, що доводиться у такий непростий для нашої держави час пояснювати Вам, чим чорне відрізняється від білого.

За часів царювання (інакше і не скажеш) Януковича, коли на всіх рівнях влади надавалася підтримка лише і виключно Московському патріархату, Ви, поважний Владико, мовчали з приводу несправедливості щодо ставлення до інших конфесій. Більше того, представники Московського патріархату, у тому числі, і у Запорізькій області, говорили про „богообраність” тодішньої влади. І, як не прикро це визнавати, вели пряму агітацію у свої храмах за попередню владу.

Нагадаю Вам Ваші слова. Коли проти влади Януковича повставало суспільство, на сесії Запорізької міської ради Ви проводили пряму паралель між опозицією тодішньому режиму і дияволом. Мовляв, опозиція бажає революції. А хто був першим революціонером – питали Ви, і тут же відповідали – Сатана, бо повстав проти Бога. Дуже смілива паралель між владою Януковича і владою нашого Отця Небесного, чи не так?

Більше того, Ви за часів президенства Януковича не гребували допомогою таких, м’яко кажучи, одіозних персонажів, як кримінальний авторитет Євген Анісімов (більше відомий у Запоріжжі, як «смотрящій»). І коли його затримали правоохоронні органи, Ви були одним з перших, хто став на його захист. Ви звернулись з архіпастирським зверненням де, зокрема, зазначили, що: «Православная Церковь глубоко признательна бизнесмену Евгению Анисимову за благодеяния, направленные на развитие и укрепление духовности в нашем Богом спасаемом регионе».

Неприємний висновок напрошується, Владико. Виходить так, що злочинець, який підтримує тільки Вас, порушуючи і ігноруючи права інших – богообраний, православний, компетентний. А якщо порядна людина дотримується норм закону, проявляючи рівне ставлення до всіх – він некомпетентний.

Хочеться нагадати Вам слова псалмоспівця Давида: „Не надійтеся на князів, на синів людських, бо в них нема спасіння”. Уже був у Вас „богообраний” президент Янукович, за якого, не криючись, агітували у ваших церквах. І де він зараз? Посіяв війну, вкрав все, до чого дотягнувся, і, покинувши Україну, втік до „русского мира”…

Шкода, Владико, що Ви тоді «не бачили», як ставились до інших конфесій у Запорізькій області, як влада нехтувала Конституційними правами віруючих на свободу віросповідання, ігнорувала УПЦ КП. Коли на всі офіційні заходи, що проводила тодішня влада, запрошували тільки Вас, а інших просто «забували». Хіба це не було порушенням закону і зневагою до інших?

Дуже прикро, Владико, що Ви не протестували проти того, щоб у всіх ритуальних службах м. Запоріжжя були представники тільки Вашої Церкви. А як же віруючі інших конфесій? Чи може, Ви хочете сказати, що всі поховані через ритуальну службу є прихожанами Вашої Церкви? Наші парафіяни мені неодноразово розповідали про те, що, коли у їхніх сім’ях помирав хтось із близьких, то працівники ритуальних служб уже включали послуги священників Вашої Єпархії до списку „обов’язкових послуг”, не зважаючи на конфесійну приналежність. Тож вірянам доводилося спочатку оплачувати послуги, в яких вони не мали потреби, а потім запрошувати священнослужителів своєї Церкви. Хіба це не зневага до віруючих інших конфесій? Чи, може, скажете, що не знали цього? Та ні, Владико, дуже добре знали. І коли, за нової влади, наші священнослужителі отримали змогу відспівувати людей, Ви одразу почали діяти. Ви започаткували «посвідчення» для покійника, в якому вказується, що його поховали представники Вашої Церкви. І без цього «посвідчення» в Ваших храмах за померлого не моляться.

Ви неодноразово наголошували, що Ви є найбільша конфесія в регіоні. Але яким методом ця більшість була створена? Коли перевагу надавали тільки Вашій конфесії – і у питанні відведення земельних ділянок під будівництво храмів Вашої Церкви, і у питанні виділення коштів на потреби Вашої Єпархії, і у питанні підтримки щодо пришвидшення реєстрації Ваших Статутів, коли різні владні структури забороняли підприємцям надавати допомогу Українській Православній Церкві Київського Патріархату. Це як, по-Вашому, називається? А дуже просто, Владико, – штучне збільшення Вашої Церкви. Так що не думаю, що треба виставляти напоказ свою більшість, знаючи, яким чином вона була створена.

Ви так само неодноразово вказували на те, що Ваша Церква – єдина, визнана світовим православ’ям. При цьому «забуваєте» вказати на те, що кожна Помісна Церква, окрім перших, на початку свого утвердження проходила цей шлях. Спочатку не визнавали, а згодом приймали у сім’ю Православних Церков. Так само було і з Російською Православною Церквою. Зараз цей шлях проходить і наша Церква. І це питання давно могло вирішитися, якби не імперські амбіції Російської Федерації та Російської Православної Церкви, яка їй служить.

І, відповідно, більшість людей, не маючи можливості ходити до інших храмів, ходили до Вас. Туди, де їх навчали любити «русский мир», привчали до комплексу меншовартості, наголошуючи, що без «старшого брата» ми не зможемо жити. Ходили до тих храмів, де забороняли молитися українською мовою, називаючи її «неблагодатною». Туди, де моляться за «Веру, Царя и Отечество». Туди, де замість Царства Божого проповідують про царство «Великой России».

Але на сьогоднішній день ситуація в Україні, та і у Запоріжжі зокрема, а також у свідомості людей, міняється. З кожним днем все більше людей не хочуть ходити до храмів, де моляться за патріарха Кирила Гундяєва, пропагують принади „русского мира” і ненависть до всього українського.

Так само прихожани у Божих храмах не хочуть чути звинувачення на адресу захисників нашої Вітчизни, які на Сході України стримують російську агресію (представники Вашої Церкви неодноразово називали їх „вбивцями братів”). Не хочуть чути недолугі анафеми, які наче спеціально проголошені для того, аби розпалити міжконфесійну ненависть між українцями. Тому, Владико, і перестають ходити до Ваших храмів. Так само і не хочуть бачити представників Вашої Церкви на багатьох заходах. І тоді, коли сьогоднішня влада проявляє рівне ставлення до всіх, і запрошує на різноманітні заходи представників тих конфесій, яких хоче бачити громада, це, на Вашу думку, є невідповідністю посадових осіб займаним посадам. Іншими словами, Вам байдужа думка громади, головне, щоб Вас не забули.

Я наведу Вам декілька прикладів із Вашої поведінки за останній роки при новій владі. Щоб Ви побачили себе зі сторони і зробили висновки з приводу того, чому від Вас відвертається громадськість.

Владико, хочу нагадати Вам про Ваші дії під час першого засідання міської ради м. Запоріжжя. Туди були запрошені представники різних конфесій, і були виділені окремі місця для релігійних діячів. Однак Ви, зайшовши до зали засідань і побачивши, що наші місця поруч, одразу заявили організаторам заходу, що разом сидіти з нами Ви не будете, і щоб Вам надали інше місце. Крім того, пройшовши повз нас, Ви навіть не привітались. Ігнорування і неприязнь до інших – це християнська поведінка архіпастиря? А люди все бачать, Владико.

Також нагадаю Вам про освячення пам’ятного Хреста на Кушугумському кладовищі, де поховані невідомі бійці. Цей Хрест був виготовлений і встановлений на особисті кошти депутата Верховної Ради від БПП Ігора Артюшенка. Туди  для освячення були запрошені різні християнські конфесії. Ми освятили цей Хрест,  але через деякий час на кладовище прибули Ви зі своїми помічниками та представниками ЗМІ, і „пересвятили” його. Що це було?

Коли на тому самому кладовищі ховали бійців АТО, і чин поховання був проведений представниками різних конфесій, Ви разом зі своїми служителями одразу після нас стали служити і «перепечатувати» могили воїнів. А підконтрольні Вам ЗМІ розповідали тільки про Вашу присутність на кладовищі, ні слова не сказавши про інших представників духовенства. Як це назвати? Хочу звернути Вашу увагу, Владико, на те, що Вас і Ваших представників не завжди хочуть бачити, особливо, коли заходи відбуваються за участі військовослужбовців із зони АТО. Там вони побачили, до чого приводить проповідь «о русском мире» та «общем отечестве». Вони побачили «братские объятия» і відчули їх на собі. І коли Ви відспівували загиблих, багато хто казав – тут нас відспівують, а там благословляють ворога вбивати наc. Тут говорять про Україну, а там моляться за «новороссию». Ось така думка все частіше панує у суспільстві щодо УПЦ.

В одному з Ваших інтерв’ю Ви звернулись до мене, щоби я «не ніс війну на наші землі». Але, Владико, саме Ви несете цю війну, розпалюєте міжконфесійну ворожнечу, привносите неспокій у наше суспільство. Привертаєте увагу до себе, ніби Вас образили, не запросили, про Вас забули. Але, Владико, подивіться на себе, і побачте що у всьому цьому Ви самі особисто винні. Багато Ваших священнослужителів адекватно себе ведуть на різних міжконфесійних зустрічах. Можуть поруч з іншими стояти, сидіти, спілкуватися, прийшовши, вітаються, можливо, і молитву теж спільно прочитали б, але Ви забороняєте.

Ви звинувачуєте владу в упередженому ставленні до Вашої Церкви та її віруючих. Але запевняю Вас, що це далеко не так, і виважена політика, яку проводить обласна влада та представники влади всіх рівнів, у тому числі, Департамент культури, туризму, національностей та релігій, стала основою миру, що панує зараз на Запорізькій землі. Сьогоднішня влада однаково ставиться до всіх релігійних течій, і коли планує якісь заходи, прислухається до думки людей, які обрали цю владу.

Але Вам це не подобається. Ви навіть звернулися в ОБСЄ, де назвали дії влади «наругою над церковними канонами (законами) та ущемленням прав віруючих». Більше того, Вам не подобається, що Вас запрошують на офіційні заходи і пропонують спільно молитись. Як приклад антиконституційних, на Вашу думку, дій чиновників Запорізької обласної міськадміністрації, Ви приводите запрошення Вашої конфесії на поховання невідомих воїнів АТО 7 серпня з проханням спільно з іншими представниками Церков помолитись за загиблими і провести чин поховання. Але спільно молитись Ви не можете. Іншими словами, Ви спільно з усіма не бажаєте приймати участь у заходах, які організовує влада, а потім ображаєтесь, що Вас не запрошують. Це при тому, Владико, що в інших областях України представники УПЦ знаходять можливість для спільної молитви. А, може, в Запорізькій області діють інші канони? На мою думку, це все відбувається тільки через Ваше особисте упереджене ставлення до всіх, хто не розділяє Ваші погляди. Ви звикли до пануючого положення в регіоні, а коли Вам вказують на рівність, одразу починаєте виставляти це як «наругу над церковними канонами (законами) та ущемлення прав віруючих». Про права інших одразу забуваючи.

Хочу Вам сказати, що представники ОБСЄ приїжджали в Запорізьку область і зустрічалися з очільниками різних конфесій. І знаєте, що вони побачили? Мир і злагоду між усіма нами. Вони побачили, що християнські церкви у нашому місті створили «Духовну Раду Запоріжжя» і спільно проводять заходи із захисту як християнських сімейних цінностей, так і із захисту життя ненароджених дітей. Проводять спільні молитви за Україну і її захисників. Проводять спільні ходи, прославляючи Воскреслого Спасителя. І це все відбувається за підтримки влади. А стосовно спільного поховання бійців АТО, представники протестантських Церков заявили, що у них немає молитви за померлих, і тому вони не можуть приймати участь у цих заходах. Не можуть і просто не приходять, а не кричать на весь світ про дискримінацію, як це робите Ви. Тому представники ОБСЄ не знайшли підтвердження Ваших слів. Виходить, Владико, все навпаки. Ви заявляєте про те, що Вас пригноблюють, але, щоби зберегти Ваше пануюче положення, Ви хочете, аби принижували інших.

В своєму звернені Ви, зокрема, говорите: «Ми не залишаємо надію, що спроби штучного створення образу ворога з вірян Запорізької єпархії УПЦ знайде належну оцінку і розуміння у Вас». Проте, насправді, саме Ваші дії формують у суспільстві «образ ворога», але ніяк не дії представників влади всіх рівнів. Як ще один приклад, можу Вам навести козацьку тризну на острові Хортиця. Коли Ви в усьому показували свою зверхність і «старшість». Ви доклали всіх зусиль, щоб служити першим. Але пройшов час, і поступово козацькі організації відійшли від Вас і стали прихильниками нашої Церкви. Чи, може, це влада їх змусила? Ні, Владико, це був їх свідомий вибір. Не побачили вони у Ваших діях любові до України, не почули рідної мови під час молитви. І тому козаки прийшли туди, де отримали духовну підтримку і опіку. Прийшли до тих, хто поділяє їхні погляди, а також підтримує у діяльності заради майбутнього нашої держави.

Також хочу наголосити, що я в жодному разі не маю на меті розпалення будь-якої міжконфесійної ворожнечі. Більше того, я молю Бога про те, аби у нашій Державі була Єдина Помісна Українська Православна Церква, і вірю, що так і буде. Тільки прояв любові та поваги один до одного уможливить Її створення. А розпалювання ворожнечі між віруючими українцями аж ніяк не сприяє процесу об’єднання. Тому ми із свого боку докладаємо всіх зусиль, щоби був мир між православними християнами. А Ви, на превеликий жаль, робите все для того, аби цього миру не було.

Наостанок хочу нагадати Вам слова псалмоспівця Давида «Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді», і побажати Вам, щоб Господь послав у Ваше серце любов до ближнього, і Ви припинили сіяти розбрат і ворожнечу. Бо за всі наші дії і слова ми будемо давати відповідь перед Богом

 

З любов’ю у Христі,

єпископ Запорізький

і Мелітопольський                                                                                                                                     Фотій