2 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ПРОРОКА ІЛЛІ

Святий пророк Ілля – один з найбільших пророків і перший незайманий дівственник Старого Завіту – народився в Фесвії Галаадській в коліні Левіїному за 900 років до Втілення Бога Слова.

Святитель Єпіфаній Кіпрський повідомляє про народження пророка Ілії таке передання: “Коли народився Ілля, батько його Совах бачив у видінні, що благовидні мужі вітали його, сповивали вогнем і живили полум’ям вогненним”. Дане немовляті ім’я Ілля (кріпость Господня) визначило все його життя. З малих років він присвятив себе Єдиному Богу, оселився в пустелі і проводив життя в суворому пості, Богоміркуванні і молитві. Покликаний до пророчого служіння при ізраїльському царі Ахаві, пророк став полум’яним прихильником істинної віри і благочестя. У той час ізраїльський народ відпав від віри своїх батьків, залишив Єдиного Бога і поклонявся язичницьким ідолам, шанування яких ввів нечестивий цар Єровоам. Особливо підтримувала ідолослужіння дружина царя Ахава, язичниця Єзавель. Поклоніння ідолу Ваалу призвело ізраїльтян до повного морального розкладання. Бачачи загибель свого народу, пророк Ілля став викривати царя Ахава в лукавстві, переконуючи його покаятися і навернутися до Істинного Бога. Цар не послухав його. Тоді пророк Ілля оголосив йому, що, в покарання три роки не буде ні дощу, ні роси на землі і посуха припиниться тільки за його молитвою. І дійсно, за молитвою пророка затрималось Небо, настала посуха і голод по всій землі. Народ страждав від нестерпної спеки і голоду. Господь за Своїм Милосердям, бачачи страждання людей, готовий був пощадити всіх і послати дощ на землю, але не хотів порушити слова пророка Іллі, котрий горів бажанням навернути серця ізраїльтян до покаяння і повернути їх до істинного богошанування. Зберігаючи пророка Іллю від рук Єзавелі, Господь під час лиха послав його в таємне місце біля потоку Хораф. Хижим воронам Господь повелів приносити їжу пророку, вселяючи йому тим самим жалість до стражденного народу. Коли потік Хораф висох, Господь послав пророка Іллю в Сарепту Сидонську до бідної вдови, яка страждала разом з дітьми в очікуванні голодної смерті. На прохання пророка вона приготувала йому калача з останньої жмені борошна і залишку масла. Тоді за молитвою пророка Іллі борошно та олія з тих пір не виснажувалися в будинку вдови протягом усього голоду. Силою своєї молитви великий пророк створив інше диво – воскресив померлого сина цієї вдови. По закінченні трьох років посухи Милосердний Господь послав пророка до царя Ахава для припинення лиха. Пророк Ілля повелів зібрати на гору Кармел усього Ізраїля, та жерців Ваала. Коли народ зібрався, пророк Ілля запропонував спорудити два жертовники: один – від жерців Ваала, інший – від пророка Іллі для служіння Істинному Богу. “На який з них спаде вогонь з Неба, той буде зазначенням, чий Бог істинний, – сказав пророк Ілля, – і всі повинні будуть вклонитися Йому, а ті, щоне визнають Його будуть віддані смерті”. Першими приступили до жертви жерці Валла: вони волали до ідола з ранку до вечора, але марно – Небо мовчало. До вечора святий пророк Ілля спорудив свій жертовник із 12-ти каменів, за числом колін Ізраїлевих, поклав жертву на дрова, наказав викопати навколо жертовника рів і повелів поливати жертву і дрова водою. Коли рів наповнився водою, полум’яний пророк звернувся до Бога з гарячою молитвою й благанням, щоб Господь послав з Неба вогонь для напоумлення помиляються жорстокого ізраїльських людей і звернув серця їх до Себе. За молитвою пророка з Неба зійшов вогонь і попалив жертву, дрова, каміння і навіть води. Народ упав на землю, волаючи: “Воістину Господь є Бог Єдиний і немає іншого Бога, крім Нього!”. Тоді пророк Ілля повбивав усіх священиків Ваалових і став молитися за дарування дощу. За його молитвою Небо розкрилося і випав рясний дощ, що напоїла спраглу землю.

Цар Ахав усвідомив свою помилку і оплакав гріхи, але дружина його Єзавель погрожувала вбити пророка Божого. Пророк Ілля утік в царство Юдейське і, засмучений своїм безсиллям викорінити ідолопоклонство, просив у Бога собі смерті. Йому постав Ангел Господній, зміцнив його їжею і наказав йти в далеку дорогу. Сорок днів і ночей йшов пророк Ілля і, дійшовши до гори Хорив, оселився в печері. Тут після грізної бурі, землетруси і полум’я Господь з’явився “в тихому вітрі” (3 Цар. 19, 12) і відкрив засмучееному пророку, що Він зберіг сім тисяч вірних рабів, які не вклонились Ваалу. Господь наказав пророку Іллі помазати (посвятити) на пророче служіння Єлисея. За свою полум’яну ревність за Славу Божу пророк Ілля був узятий на Небо живим у вогненній колісниці. Пророк Єлисей став свідком сходження пророка Іллі на Небо у вогненній колісниці і отримав разом з його кинутим плащем (милоттю) дар пророчого духу вдвічі більший, ніж мав пророк Ілля.

За переданням Святої Церкви, пророк Ілля буде Предтечею Страшного Другого Пришестя Христа на землю і під час проповіді прийме тілесну смерть.

Життя святого пророка Іллі описане в Старозавітних книгах (3 Цар.; 4 Цар.; Сір. 48, 1-15; 1 Мак. 2, 58). Під час Преображення Господнього пророк Ілля розмовляв зі Спасителем на горі Фавор (Мф. 17, 3; Мк. 9, 4; Лк. 9, 30).

З дня вогненного вознесіння на Небо пророка Іллі його шанування у Церкві Христовій ніколи не припинялося. Українська Православна Церква свято шанує пророка Іллю. Перша церква, побудована в Києві при князеві Ігореві, була в ім’я пророка Іллі. Після Хрещення свята рівноапостольна княгиня Ольга (пам’ять 11 липня) побудувала храм пророка Іллі у себе на батьківщині, в селі Вибути.

Іконописна традиція зображає пророка Іллю, який возноситься на колісниці з вогненними колесами, яка оточена з усіх сторін полум’ям і запряжена чотирма крилатими кіньми.

Джерело: офіційний сайт Рівненської єпархії УПЦ КП.

1406962226-1320