СВЯТКОВЕ БОГОСЛУЖІНЯ НА СВЯТО ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО В СВЯТО-ТРОЇЦЬКОМУ КАФЕДРАЛЬНОМУ СОБОРІ М. ЗАПОРІЖЖЯ

Сьогодні 19 серпня Свята Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято – Преображення Господа і Спаса нашого Ісуса Христа.

На честь цієї події в Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Запоріжжя була відслужена святкова Божественна Літургія святителя Іоана Золотоустого, яку очолив Преосвященніший Фотій єпископ Запорізький і Мелітопольський у співслужінні духовенства собору.

Після літургії духовенство разом з мирянами вийшли на вулицю, де владика Фотій прочитав молитви на освячення винограду та інших плодів і окропив святою водою кошики з фруктами, медом та овочами, які принесли прихожани.

На проповіді Преосвященніший владика Фотій привітав духовенство та мирян з великим дванадесятим святом Преображення Господнього. Владика Фотій у проповіді звернув увагу на те світло, яким був осяяний Господь наш Ісус Христос під час Свого Преображення, яке так і називається – Фаворське світло. Світло, якого може досягти людина за допомогою віри, щирої молитви та інших духовних вправ.

“Ось головна мета сьогоднішнього свята – прославленя, оновлення, освячення, освітлення, очищеня людської природи. І кожен з нас це отримує через таїнство Святого Причастя, бо в цьому таїнстві ми з’єднюємось з Господом нашим Ісусом Христом, освячуємо свою людську природу і стаємо співпричасника цього Фаворського Преображення, тобто зміни. Зміни на те, що відрізняє нас від “вчорашнього дня”. Тобто полишення будь-якої недосконалости, будь-якої пристрасті, будь-якої неправди. Бо світло – це прагнення добра, а біле – це чистота. І про цю чистоту і про прагнення до добра постійно нагадує нам Церква, нагадує про те, що всі ми є послідовниками Христа. Ми чуємо Його голос, слухаємо Його заповіді, але і наслідуємо все те, що Він передав нам.

Але на превеликий жаль на сьогоднішній день свято Преображеня Господнього перетворилось просто на Медовий Спас. Весь зміст свята для більшості людей заключається в тому, щоб піти до церкви, посвятити яблука, груші, виноград, і вже ніхто не думає про те, що ми маємо роздумувати і прагнути до зміни своєї природи. Про те, що преображення повинно відбутися в кожному з нас. Ми повинні преобразитись! Тобто змінитися на краще. Але про це ніхто не говорить. І людина думає, що, прийшовши до церкви, посвятивши плоди і споживши їх вона стане святійшою і їй стане краще в житті. Але це є велика помилка! Скільки б людина не їла освячених плодів – вони її не освятять, бо принесення плодів в цей день – це історична традиція. Це початок збору винограду. І в Греції до цього свята і було встановлено, що перщі плоди, які люди збирали зі свого врожаю, вони приносили до церкви, як подяку Богові за цей врожай і посвячення, як і вчить Святе Письмо. Ще в Старому Завіті сказано, що принеси початок кожного плоду і присвяти його Господу. У нас по традиції приносяться всі плоди, які зростають на теренах нашої країни.

З цим святом пов’язано багато забобонів. Так у деяких людей яблука вже визріли, впали, але з ними нічого не роблять до настання Спаса. Тобто виходить так, що Господь послав земні дари, а люди ними нехтують. Чому ж тоді саме найцінніше – хліб, який збирається на полі, і його початки не збираються і не приносяться до церкви на освячення? Адже ж наша країна славиться своїм зерном… Тому освячення плодів, дорогі брати і сестри, – це подяка Богові за ті плоди, які послав нам Господь в цьому році. Хто має таку благочистиву традицію: не вживати плодів з нового урожаю до їх освячення – нехай її і тримає, якщо може. Але це не означає, що плоди, які дозріли, не можна зібрати і переробити на подальше. Ми ж можемо? – Можемо. Чому нехтуємо? Бо не розуміємо суті свята і відкидаємо зміну людської природи, заміняючи її додержанням не їсти яблука до Преображення. Користі від цього ніякої. Користь від утриманя вживання плодів до освяченя лише тоді, коли є зміна нашої власної людської природи. Коли ми утримуємось від зла, від неправди, коли ми прагнемо проявити свою любов і до свого ближнього, і до всього, що нас оточує, і навіть до тих самих дерев, які дали плоди з Божого благословення. Ось тоді утриманя від вживаня плодів дає користь.

В народі ходить забобон, який стосується здебільшого тих матерів, які втратили своїх дітей. Що, ніби, ось ти не повинна їсти яблука до Преображення, бо на це свято Божа Матір буде ходити роздавати діткам золоті яблука, а чия матір їла яблука до Преображення, та дитина не отримає золотого яблука. Це звідки таке могло взятись? Невже обмеження Божої Любові може відбутися? І все те, що не має ніякого відношення до Церкви – це все живе в нашому суспільстві. А те чого вчить Церква і намагається донести людям, що ми прийшли і святкуємо свято Преображеня Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа і в Його преображенні  ми шукаємо преображення кожен самого себе, освяченя кожного з нас, осяяння Божою благодаттю, Духом Святим.

Тому, дорогі браття та сестри, в цей день будемо пам’ятати, що Господь показав славу Свою, своїм ученикам, для того, щоб вони розуміли, якою славою прославиться кожна віруюча людина. І будемо просити у Преобразившогося Господа, щоб він преобразив кожного з нас. Амінь.”