БОГОСЛУЖІННЯ НА СВЯТО УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ У СВЯТО-ТРОЇЦЬКОМУ КАФЕДРАЛЬНОМУ СОБОРІ М. ЗАПОРІЖЖЯ

28 серпня Свята Православна Церква відзначає велике двонадесяте свято – Успіння Пресвятої Богородиці.

В неділю вечором, в день передсвята, було відслужене святкове Всенічне бдіння з чином виносу плащаниці Богородиці.

В понеділок, в день свята, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Запоріжжя відбулась святкова Божественна Літургія свят. Іоанна Золотоустого. Богослужіння очолив Преосвященніший Фотій єпископ Запорізький і Мелітопольський у співслужінні духовенства кафедрального собору.

В кінці Літургії до духовенства та прихожан з проповіддю звернувся Преосвященніший владика Фотій. Єпископ привітав усіх присутніх з цим великим двонадесятим святом, розказав про історію свята і те, що нам відомо з Церковного Передання. Також владика розказав про значення та важливість цієї події для всіх віруючих православних християн і про особливе ставлення до свята Успіння Пресвятої Богородиці саме на теренах України. Адже, саме на території нашої держави, дві найбільші монаші обителі: Києво-Печерська та Почаївська лаври, названі на честь Успіння Пресвятої Богородиці і центральні храми в цих монастирях освячені на честь цього свята.

За переказами, Божа Мати часто молилася на Єлеонській горі – місці Вознесіння Сина. Одного разу вона побачила архангела Гавриїла, який повідомив її, що через три дні закінчиться її земне життя. Христос чекає на неї у своєму Царстві Небесному, де вона буде з ним довічно. На підтвердження своїх слів він вручив Богоматері гілку райського фінікового дерева – символ нетління та благодаті.

Вона просила не сумувати, а радіти з приводу її Успіння, тому що перед лицем Сина обіцяла не залишати світ і після смерті. Богородиця заповідала, щоб її тіло поховали біля підніжжя Єлеонської гори, де покояться її рідні. Перед кончиною Божа Матір виявила бажання побачити всіх апостолів, і Бог здійснив чудо: над домом нависло багато хмар, на яких із різних країн зібралися апостоли. Вони були самі здивовані тим, що сталося. Богородиця благословила кожного з учнів Христа й таємниче повідомила, що вони не побачать її після Успіння з волі Господа.

У призначений архангелом день перед Богоматір’ю та апостолами з’явився Христос із великою кількістю небесних сил і пророків, які писали про неї.

У Гефсиманії тіло Божої Матері поховали в печері, вхід до якої був завалений величезним каменем. Апостоли біля гробниці пробули три дні. На третій день прийшов апостол Фома, який не зміг бути на погребінні і не одержав благословення Богоматері. Він був дуже засмучений з цього приводу. Співчуваючи Фомі, апостоли вирішили відкрити гробницю. Але, відваливши камінь в печеру, вони побачили, що гробниця порожня, у ній були лише погребальні покривала. Того ж дня увечері, під час обряду переломлення хліба в пам’ять про померлу, апостоли побачили Богородицю, яка їм сказала: «Радійте! Я з вами назавжди»…