ЖИТІЄ СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ІРИНЕЯ, ЄПИСКОПА ЛІОНСЬКОГО

5 вересня Православна церква вшановує пам’ять священномученика Іринея, єпископа Лионського.

Життя та діяльність св. Іринея, як і більшості інших ранніх письменників маловідомі. Народився в Малій Азії, за походженням, вірогідно, був греком, хоча деякі дослідники висловлювали припущення, що він був сирійцем. Час народження також визначають приблизно: від 130 до 150  року. Його можна визнати представником “третього покоління християнства”, починаючи від свв. апостолів так як він був учнем св. Полікарпа Смирського, який був учнем свв. апостолів.

Крім знання Св. Писання Старого Завіту і християнського вчення, св. Іриней, добре знав язицьку літературу і філософію. В його творах є багато цитат, які вказують на його широкі освітницькі пізнання. Тертуліан називає його самим допитливим дослідником всякого вчення, а блаж. Єроним представляє його “зразком” по вивченню філософії.

В ІІ ст.. існували тісні зв’язки між християнськими общинами  Малої Азії і Галії (Франції). Навіть початок проповіді християнства в Галії  передання приписує учневі св. ап. Павла – Дионисію Ареопагиту. Тому не викликає здивування, що більшу частину свого життя св. Іриней провів в Галії, м. Ліоні. Зі сходу св. Іриней був посланий в Галію св. Полікарпом Смирським, вірогідно для допомоги св. Пофину, єпископу ліонському в проповідані віри. Тут св. Пофином він був посвячений в пресвітера. В 177 році в Галії почались жорстокі гоніння на християн, під час яких мученицьки скінчився св. Пофин єп. Ліонський. Гоніння породили спори, появу гностиків та монтанистів. В 178 р. св. Іриней посвячується на єпископа Ліонського і стає приємником св. Пофина. В сані єпископа він діяв з великою ревністю, в короткий час, завдяки своїй проповіді  він місто Ліон повністю перетворив на християнське. В 196 році їздив до Риму, де вів спор з єп. Віктором про святкування дня Пасхи. В жорстоке гоніння Септимія Севера в 202 році Ліонська церква зазнала великих страждань, під час яких мученицьки скінчив своє життя св. Іриней Ліонський. Про кончину святителя під час цього гоніння засвідчує Євсевій Кесарійський.

За  свідченням Євсевія, св. Іриней Ліонський написав багато творів; йому належать:

1. Коротка апологія “Про пізнання”; 2. “Про єдинобутність Божу”; 3. Послання з приводу пасхальних спорів; 4. Послання до папи Віктора; 5. Послання до Олександрійського єпископа та інші. Але ці твори або зовсім втрачені, або дійшли до нас у відривках. Збереглись тільки “П’ять книг проти єресей” і відкритий в 1904 р. у вірменському перекладі твір “Доказ апостольської проповіді”. Друковані видання творів св. Іриней Ліонського почали виходити з ХVІ ст. В 1917 р. була видана монографія А. Федченка про св. Іринея, в якій міститься детальний показник літератури про твори св. Іринея, а також науково-критична література відносно даної особи та його літературної діяльності.

Іриней Ліонський